Як розпізнати фейкові новини в соціальних мережах

10:33 29 Октябрь 2025

Пам’ятаєте той ролик 2021-го, де жінка прикладає ложку до плеча й кричить: «Дивіться, магнітиться!»? Мільйони переглядів за добу. Люди в коментарях панікують, діляться, тегають друзів. А насправді — звичайний трюк зі статичною електрикою й трохи клею. Фейк пролетів світом швидше, ніж будь-яка вакцина.

І це не поодинокий випадок. За даними Reuters Institute Digital News Report 2025, 59 % українців щотижня натикаються на дезінформацію саме в соцмережах. TikTok, Instagram, Telegram-канали — всюди. Хтось хоче кліків, хтось — розколу, хтось просто тролить. А ми репостимо, бо «серце підказує».

Тому ця стаття — не лекція з медіаграмотності. Це інструкція виживання. Я покажу, як за 30 секунд зрозуміти, що перед тобою брехня. Як не стати ланкою в ланцюгу маніпуляцій. І як, можливо, врятувати бабусю від чергового «раку лікує сода».

Далі розберемо:

що таке фейк і чому він чіпляє;
червоні прапорці в тексті, фото, відео;
чек-лист на 10 кроків — працює навіть на телефоні;
інструменти, які роблять перевірку автоматичною;
реальні кейси з України й світу.

Готовий? Тоді поїхали. І якщо після прочитання ти хоча б раз зупинишся перед «Поділитися» — значить, не дарма писав.

Що таке фейкові новини та чому вони поширюються

Фейк — це коли вигадали все від а до я. Місінформація — коли людина помилилася, але не зі зла. Дезінформація — коли брешуть спеціально, щоб ти повівся. У соцмережах ці три слова часто зливаються в одне: «та ну, це ж правда, бо в групі 200к людей».

Типи, які ти бачиш щодня

Clickbait. «Вчені в шоці: цей продукт вбиває рак за 3 дні!» — клацаєш, а там реклама БАДів.
Фотошоп. Фото з Бучі 2022-го, тільки замість російських танків — українські. Або навпаки.
Deepfake. Зеленський «здається» на відео. Голос тремтить, губи не в такт — але 40 секунд і ти вже в паніці.
Фейкові документи. Скрін «секретного листа» МОЗ з печаткою, зробленою в Canva за 5 хвилин.

Хто це робить і за скільки

Політичні тролі. Російські ферми в 2022-му випустили 300+ фейків про «біолабораторії США» в Україні. Кожен пост — 2–3 рублі боту.
Клікбейтери. Сайт на WordPress, 100 статей на день про «зірки, які померли, але приховують». Заробіток — $500–2000 на місяць з Google Ads.
Прості люди. Бабуся repost’ить «соду від раку», бо «допомогло сусідці». Без злого умислу.

Чому ти клікаєш і ділишся

Твій мозок — не комп’ютер. Він любить історії, а не факти.

Confirmation bias. Бачиш новину «Росія програє» — репост. Бачиш «Україна програє» — репост. Головне, щоб збігалося з твоїм.
Емоції. Страх, гнів, надія — це паливо. Пост про «дітей вмирають від вакцини» збирає 10× більше репостів, ніж «вакцина безпечна».
Алгоритми. Facebook пхає тобі те, на що ти вже клікав. Клікнув на один фейк — отримаєш ще 10.

Цифри, щоб не спати спокійно

2024: 1 з 4 українців вірить, що «5G викликає COVID» (дослідження Detector Media).
2022: фейк про «мобілізацію жінок» за 3 години набрав 1.2 млн переглядів у TikTok.
Deepfake-відео з політиками з’являються кожні 48 годин (дані DeepMedia, 2025).

Коротше: фейк — це не помилка. Це зброя. І вона працює, бо ти поспішаєш. Далі — як її розрядити.

Основні ознаки фейкових новин

Ось де починається справжня робота. Ти гортаєш стрічку, бачиш пост — і вже рука тягнеться до «поділитися». Стоп. Дивись уважно. Фейк видає себе дрібницями. Як злодій, що забув вимкнути ліхтарик.

Джерело — перше, що ріже око

Сайт без імені. Адреса типу novyny-24.top чи co (зверни увагу на .co). Перевір WHOIS — домен зареєстрували вчора.
Акаунт без обличчя. Аватарка — стокове фото моделі, 12 друзів, перші пости — 2 дні тому.
Немає контактів. Жодного імейлу, телефону, адреси редакції. Бо редакції нема.

Приклад: у 2023-му Telegram-канал «Київ Оперативний» (підробка) розганяв фото «вибуху на Хрещатику». Насправді — кадр з серіалу «Чорнобиль». Канал зник за добу.

Заголовок кричить, текст шепоче

ВЕЛИКІ ЛІТЕРИ. ЗНАКИ! ОКЛИКУ!!
«ШОК! Зеленський втік до Канади!» — клікаєш, а всередині: «за чутками анонімного джерела».
Помилки. «Прем’єр-міністр Шмигаль» (а не Шмигаль). «Вакцинація вбиває 1 з 100» — без посилань.
Немає деталей. Де? Коли? Хто саме? Якщо «вчені довели», але без імені — це фейк.

Фото та відео — брехня на екрані

Зворотний пошук. Кидаєш фото в Google Images чи TinEye — і бачиш: це кадр з Сирії 2016-го, виданий за Маріуполь.
Фотошоп. Тіні в різні боки. Руки без пальців. Напис на табличці — шрифт Comic Sans.
Deepfake. Губи не в такт. Очі не блищать. Шкіра — як пластилін.

Пам’ятаєш відео «Зеленський наказує здатися»? Вийшло в березні

Практичний чек-лист: 10 кроків перевірки

Ти в метро, стрічка летить, палець уже на «репост». Зупинись. Дихни. Ці 10 кроків — твоя броня. Не треба всіх одразу. Двох-трьох вистачить, щоб фейк розсипався.

Емоції — перший тригер.

Новина змушує серце колотитися? Гнів, страх, ейфорія? Це не новина. Це гачок. Постав телефон у кишеню на 30 секунд. Пульс спаде — мозок увімкнеться.

Джерело: хто ти, воїне?

Тапни на акаунт. Ім’я є? Фото реальне чи сток? Біо — порожнє чи «патріот/експерт/мама трьох дітей»? Перевір підписників: якщо 90 % — араби чи бразильці, а пости українською — червоний прапор.

Заголовок vs текст.

Прочитай не тільки жирний шрифт. Клікаєш — а там «можливо», «за чутками», «анонімне джерело». Заголовок кричить «ВІЙНА!», текст шепоче «хтось бачив дим». Різниця? Пропаст.

Першоджерело — як детектив.

Де це вперше з’явилося? Тапни «оригінал» у Telegram. Часто веде на невідомий сайт із рекламою казино. Або на канал із 200 підписниками. Знайшов — перевір дату створення. Вчора? До побачення.

Фактчекери — твої друзі.

org — українські фейки, розбір за 5 хвилин.
VoxCheck — політики, цифри, цитати.
com — світові міфи. Вкинь заголовок у пошук. 80 % фейків уже там зі штампом «False».

Приклад: пост «МОЗ ховає 10 000 смертей від вакцини». VoxCheck: нуль доказів, статистика МОЗ відкрита, цифри не б’ються.

Зворотний пошук зображень.

Довго тисни на фото — «Пошук в Google». Або кинь у TinEye. Вискакує: кадр із гри Arma 3, виданий за бій під Бахмутом. Або фото повені в Пакистані — «Київ затопило».

Дата — вбивця фейків.

Відео «вибух на вокзалі Краматорська» — але водяний знак «2022». А пост від учора. Старе залізо, нова обгортка.

Коментарі — рентген.

Реальні люди сперечаються, ставлять запитання, діляться досвідом. Боти — копіюють три рядки. Подивись: 50 коментів, 40 однакових. Ферма.

Запитай у спільноти.

Кидай скрін у Telegram-канал «Нота Єнота» чи Reddit r/ukraine. За 10 хвилин тобі розжують: deepfake, фотошоп чи правда. Безкоштовно. І з мемами.

Сумніваєшся — не ділись.

Краще виглядати параноїком, ніж розносити вірус. Постав реакцію і йди далі. Світ не впаде, якщо ти не репостнеш.

Міні-приклад на льоту.

Пост у Facebook: «Укрзалізниця продає квитки по 5000 грн!».

Крок 1: гнів — є.

Крок 2: сторінка — 3 дні, 20 друзів.

Крок 5: VoxCheck — спростування, ціни старі.

Крок 6: фото — з сайту 2021-го.

Час: 45 секунд. Фейк мертвий.

Практикуй. За тиждень ці кроки ввійдуть у рефлекс. Як зав’язувати шнурки. Тільки замість взуття — твій спокій.

Інструменти та ресурси

Ти не сам. Є купа розумних штук, які роблять половину роботи за тебе. Деякі — розширення в браузері, деякі — додатки, деякі — просто канали, де люди вже все пережували. Ось мій набір, який живе в телефоні й на компі. Копіюй, став, забудь — і перевірка піде сама.

Браузерні розширення — клік і готово

NewsGuard. Зелений щит — сайт нормальний, червоний — брехня або клікбейт. Працює на Chrome, Firefox, Edge. Встановив — і кожна новина світиться кольором.
FactMate. Виділяєш текст — він шукає по Snopes, PolitiFact, VoxCheck. Дві секунди.
InVID Verification (для журналістів, але й тобі зійде). Плагін для відео: розбиває на кадри, шукає метадані, показує, чи це deepfake.

Додатки на телефон — бо стрічка в кишені

TinEye — зворотний пошук фото. Натиснув, сфоткав екран — бац, оригінал.
Deepfake Detector (від DeepMedia). Кидаєш відео — каже ймовірність фейку в %. Не 100 %, але 85+ — вже біжи.
Google Lens — вбудований. Тиснеш на фото в Telegram — «пошук». Часто знаходить, звідки ноги ростуть.

Українські фактчекери — наші, рідні

StopFake — сайт і Telegram. Щодня розбирають 5–10 фейків. Підписався — приходить спростування ще до того, як ти побачив оригінал.
VoxCheck — цифри, політики, обіцянки. Є база: шукаєш прізвище — бачиш, де брехав.
По той бік новин — подкаст і Telegram. Пояснюють просто, з прикладами.
Нота Єнота — мемний, але точний. Кидаєш скрін — єнот гризе на шматки.

Міжнародні важковаговики

IFCN — мережа фактчекерів. На сайті карта: клікаєш Україну — всі наші.
Snopes — міфи 20 років розбирають. Від «чи є НЛО» до «чи вбиває 5G».
PolitiFact — американські політики під мікроскопом. Але методологія — золото.

Як приборкати алгоритми

Facebook, Instagram, TikTok годують тебе сміттям? Час на дієту.