Станом на 2025 рік близько 70% території Донецької області залишаються окупованими або у зоні активних бойових дій. У цьому числі — Маріупольська, Авдіївська, Соледарська, Сартанська, Мангуська, Микільська, Очеретинська, Новогродівська, Званівська, Вугледарська та частини інших громад, включаючи Торецьку, Мирноградську, Костянтинівську та Курахівську.
На цих територіях зафіксувати збитки неможливо: комісії не можуть провести обстеження, а люди — отримати компенсацію. Хоча вже два роки діють закони та реєстри, для тисяч сімей Донеччини вони залишаються недоступними, пише Вчасно.
Базою для виплат став закон №2923-IX (набув чинності у травні 2023 року). Він передбачає:
- грошову компенсацію до 500 тис. грн. за пошкоджене житло;
- житловий сертифікат на купівлю чи будівництво будинку;
- програму «єВідновлення» — до 200 тис. грн через додаток «Дія» для невеликих ремонтів.
Але всі ці механізми потребують фізичного обстеження об'єкта, що неможливо у прифронтових чи окупованих районах.
Проте у 16 громадах Донеччини, де комісії працюють, нараховано понад 2 млрд грн компенсацій. Це лише мала частина від усіх поданих заяв — десятки тисяч залишаються поза процедурами через неможливість фіксації збитків.
Щоб зібрати повну картину, журналісти «Вчасно» направили запит до Донецької обласної військової адміністрації. Обласна влада відповіла, що не володіє всією інформацією і переадресувала питання безпосередньо до військових адміністрацій громад. В результаті з 66 територіальних громад області відповіли лише 35. З них тільки у 16 громадах вдалося встановити фактичні суми вже нарахованих компенсацій.
Наприкінці 2024 року Верховна Рада ухвалила законопроект №11161, який автоматично визнає житло на окупованих та небезпечних територіях знищеним. Це дало б можливість виплачувати компенсації без обстеження. Проте, станом на червень 2025 року, документ не підписано Президентом і не повернуто до Ради із зауваженнями. Тим часом петиція на його підтримку зібрала понад 25 тисяч підписів.
Поки нові компенсаційні механізми залишаються лише на етапі підготовки, для ВПО в Україні діє кілька альтернативних інструментів забезпечення житлом.
Альтернативні заходи підтримки ВПО:
- Субсидії на оренду житла: з 2025 діє програма для тих, хто витрачає понад 20% доходу на оренду. Але вона майже не працює, оскільки більшість орендодавців не бажають легалізувати орендні договори. А самі ВПО стикаються з бюрократичними бар'єрами під час подання документів.
- Іпотека за програмою «єОселя»: доступна для ВПО, включаючи вторинне житло до 10 років. Проте попит перевищує пропозицію, особливо у невеликих містах. Через брак коштів заявки обробляються із затримкою, а нові часто не приймаються.
- Програма Держмолодьжитло: іпотека під 3% на 30 років. Брати участь можуть лише переселенці без іншого житла (крім того, що знаходиться на окупованих територіях). Тут фінансування розподіляється через жеребкування, тому кількість охочих набагато більша, ніж переможців.
Працюють також ініціативи місцевого самоврядування, зокрема Маріупольської міської ради «ЯМаріуполь.Житло». У рамках проекту у Києві та Дніпрі створено 284 кімнати для тимчасового проживання ВПО. Ще кілька об'єктів готуються до відкриття. Проект має суттєве бюджетне підкріплення, але водночас детальних звітів про витрати у відкритому доступі немає. Крім того, правоохоронці відкрили кримінальне провадження щодо порушень при ремонті гуртожитків у Дніпрі.
Незважаючи на існування законодавчих основ та альтернативних програм, механізмів компенсації за втрачене житло для більшості переселенців Донеччини, як і раніше, немає. Нові законопроекти та дистанційні формати фіксації лише розробляються, а існуючі програми — або недоступні або обмежені.
Понад три роки десятки тисяч сімей залишаються без реальної можливості повернути втрачене житло — навіть у вигляді компенсаційного сертифікату чи кредиту.
Комментарии